ГАЛУЗКА, и, ж. Зменш. до галуза. Іван накидав сухих галузок і підпалив (Коцюб., II, 1955, 347); Тріщить ліщина, падають з неї галузки (Вишня, II, 1956, 154); * У порівн. Рука хибнула, і булава, як зрубана галузка, зірвалася на землю (Ле, Наливайко, 1957, 419).