ГАЗИРІ, ів, мн. (рідко, одн. газир, я, ч.). Нашиті на верхній частині черкески гнізда для патронів. Муравйова Коцюбинський побачив точнісінько таким, як і першої зустрічі в Петрограді: малинова черкеска, білі шовкові викоти, срібні газирі (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 675).