ВІТРЯК, а, ч. 1. Вітряний млин. Ставок, гребелька, і вітряк З-за гаю крилами махає (Шевч., II, 1953, 205); Самотньо застиг на горбі вітряк (Шиян, Переможці, 1950, 209); * У порівн. Все крутилось і шуміло лиш, Мов вітряк (Фр., XIII, 1954, 121).

2. рідко. Те саме, що вітродвигун. Під Москвою поставили намети з науковими приладами, побудували вітряки та радіостанцію (Видатні вітч. географи.., 1954, 148).