ВІДЬМАК, а, ч., заст. За народним повір'ям - чоловік, який знається з "нечистою силою"; чаклун. [2-а дівчина:] Він відьмак, з чортами знається (Стар., Вибр., 1959, 233); * У порівн. - Ви увесь в сажі, як відьмак з димаря! (Гончар, І, 1954, 203).