ВОЇН, а, ч., книжн., уроч. Те саме, що вояк 1; боєць, солдат. Правдивий воїн не дрімає, Без просипу.. не п'є (Котл., І, 1952, 214); Всі помисли і прагнення офіцерів були там, між воїнами, на полі бою (Кучер, Чорноморці, 1956, 60).