ВОРОЖІННЯ, я, с. Дія за знач. ворожити 1, 2. Я не вірю, .. щоб з того ворожіння Вийшла правда (Щог., Поезії, 1958, 368); Як це незвично, навіть химерно звучить у наш час - циганське ворожіння (Жур., Звич. турботи, 1960, 194).