ВОНЯТИ, яю, яєш, недок., розм., рідко. Те саме, що смердіти. Увійшли до сіней, у яких було зовсім темно і страшно воняло торішньою гнилою капустою (Фр., II, 1950, 56); - Та що воно воняє у вас там смалятиною? Дихання просто забиває (Головко, II, 1957, 43).