ВИШКІЛ, колу, ч., розм. Ретельне навчання чого-небудь, прищеплення певних навиків, привчання до дисципліни і т. ін. Хлопцям [студентам] здається, ніби то було давним-давно, коли вони пішли в райком, прощалися з університетом, повзали по-пластунськи в чугуївських таборах, проходячи військовий вишкіл (Гончар, Людина.., 1960, 206); - Та хіба цим каїнам дорогий народ? Відомо, де пройшли вони свій сатанинський вишкіл (Цюпа, Назустріч.., 1958, 247).