Тлумачний словник української мови
БУРШТИН, у, ч. Те саме, що янтар. Хрестів усяких, дукатів.., бурштинів разками... та чого у неї не було! (Кв.-Осн., II, 1956, 313); Блимали нанизані на ремінці персні і обручки, палали жаровнями миски шліфованих, але не оправлених бурштинів, коралів, рубінів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 127); * У порівн. Чиста рідина світиться проти свічки, як бурштин, золотистими переливами (Кол., Терен.., 1959, 333).