БРУЩАТКА, и, ж. 1. Матеріал для брукування вулиць; камені у формі брусків.

2. розм. Бруківка, вимощена цим матеріалом. Брущатка кінчалась; далі йшов брук із дикого каменю (Бойч., Молодість, 1949, 141).