БРОНЬОВИК, а, ч. Те саме, що бронеавтомобіль. В вибухах, у вирі Йшли броньовики (Сос., Солов. далі, 1957, 105); Здіймаючи стовп куряви, раз у раз гуркотіли вулицею вантажні авто й броньовики (Донч., VI, 1957, 117).