БАШТАН, а і у, ч. 1. Ділянка поля, на якій вирощують кавуни, дині і т. ін. Оттак йому, оттак, щоб знав. Як з баштана робить толоку! (Гл., Вибр., 1957, 106); Приходь подивитись баштан мій чудовий, Де динь огудиння блищить від роси (Нагн., Вибр., 1957, 301).

2. діал. Рід дитячої гри. Проте - сама нянька - ще дитина, - хочеться з подругами в баштана на шляху погуляти (Вас., Вибр., 1950, 187).