БЛИМАВКА, и, ж. Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дав мало світла. - Прийде час, - ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (Гончар, Таврія.., 1957, 449); // Тьмяне світло; далекий, неяскравий вогник; блукаючий вогник. Бліда радість засвітилася в її очах, наче повабила її на болоті мінлива блимавка (Тулуб, Людолови, II, 1957, 439).