АНТРЕСОЛІ, ей, мн. (одн. антресоль, і, ж.). 1. Верхній низький півповерх будинку. За дверима знайомо зарипіли сходи. Хтось підіймався на антресолі (Рибак, Опов., 1949, 165); Сиза хмарка диму попливла по кімнаті, до невисокої стелі антресолей (Ільч., Серце жде, 1939, 114).

2. Рід балкона у високому приміщенні.

3. розм. Дощатий настил під стелею для зберігання речей. Микола відшукав на атресолі свої інструменти (Збан., Курил. о-ви, 1963, 204); Іноді там, де це можливо, замість окремої комори для речей влаштовують вбудовану шафу або антресолі, що заміняє комору (Жилий буд. колгоспника, 1956, 97).