ІКРА, и, ж. 1. Яєчка, що їх відкладають самиці риб, раків, жаб та інших водяних тварин.- Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити. Звісно, вода... набігла собі... ставок став... Риба завелася... Ніхто не заводив її - сама, а може птиця занесла ікрою (Мирний, III, 1954, 308); Це ж вона [риба] незабаром почне ікру викидати, малі рибенята з'являться (Коп., Подарунок, 1956, 81); - А ти бачив ту щуку? .. Однієї ікри випотрошили чотириста грам (Чаб., Тече вода.., 1961, 44); // Продукт харчування, який одержують внаслідок обробки яєчок риби. А раз у нас були млинці, доволі добрі, з ікрою і т. ін. але було скучно (Коцюб., III, 1956, 428); [Ага:] Що я з'їла... котлетку, бутерброд з ікрою, два бутерброди з шинкою і курчатко (Корн., II, 1955, 246).

Зерниста ікра див. зернистий: Метати ікру див. метати.

2. перев. з означ. Страва з дрібно насічених овочів, грибів. Кабачки.. використовуються для приготування ікри (Укр. страви, 1957, 197); Перехиливши й закусивши тут же кабачковою ікрою.., брати Столярови хитали [ішли] далі (Смолич, V, 1959, 93).