ТРИНА, и, ж., збірн., діал. 1. Потерть. Треба було повитрясати приколотки, поскладати їх на купу, попідмітати вимолочене зерно, повиносити трину до по-ловника (Фр., III, 1950, 271).

2. Тирса (див. тирса1).