СХІДНЯК, а, ч., розм. 1. Уродженець східних областей України. Він ще й досі не цілком звикся із своїм новим становищем, і в товаристві «східняків» болісно почував свою відсталість (Гончар, III, 1959, 384); - Я доповідав уже, пане, - виступив наперед тонкобровий. - Той східняк мав гранату (Мур., Бук. повість, 1959, 240).

2. Східний вітер. Другий тиждень дме східняк проклятий! (Вирган, В розп. літа, 1959, 165).