СНУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для снування. Паша забігала в чесальний, снувальний, мотальний і красильний цехи і кликала всіх на вулицю (Бурл., Напередодні, 1956, 239); В'язальниць вчимо управляти.. снувальною машиною (Рад. Укр., 8.IV 1959, 3).