СЕРЕДНИК, а, ч., спец. 1. Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. Складається [срібний медальйон] з двох восьмикутних бляшок, в центрі яких підняті середники, також восьмикутної форми (Укр. золотарство.., 1970, 95).

2. Середній поперечний брусок у віконній рамі або дверях.

3. Пробіл між колонками тексту в газеті, журналі, книжці.