СВІТ1, у і заст. а, ч. 1. розм. Те саме, що світло1 1. Місяцю мій ясний! з високого неба Сховайся за гору, бо світу не треба (Шевч., І, 1963, 107); Почало сутеніти. На бульварі засвітили газове світло. Світ залив бульвар, кофейню, сходи (Н.-Лев., V, 1966, 141); Сидять вони собі при ясному світі свічки, тихі, сумні, мовчазні (Мирний, І, 1949, 407); Де ж тіні всі нічні поділись? Навколо світ, навколо день! (Рильський, І, 1960, 157).

@ Проливати (пролити) світ див. проливати.

2. розм. Те саме, що світло1 8. Дало [життя] мені пізнать добро, Дало побачить світ науки (Фр., X, 1954, 40); Вже світ правди прогляда у наше віконце (Мирний, V, 1955, 325); - Це ж тепер учиться мій Кузьма в гімназії, то стара зовсім відцуралася дому.- Зате сина вченого будеш мати. Учення - світ, а невчення - тьма (Стельмах, І, 1962, 114).

3. Час перед сходом сонця; світанок. Хотіла спать, але не спала, І ждала світу, і дожить до Світу божого боялась (Шевч., II, 1963, 248); Ось-ось незабаром світ настане, день надійде (Ле, Ю. Кудря, 1956, 79).

& Благословлятися (благословитися) на світ див. благословлятися; Від білого світу до темної ночі - від раннього ранку до пізньої ночі. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Мирний, III, 1954, 255); Від (од) світу до світу - від ранку до ранку. Чи вбираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, Погуляти просто, По-давньому, по-старому, Од світу до світу? (Шевч., II, 1963, 110); Доки (поки) [й] світу (світа) [й] сонця (світу-сонця, сонця-світу і т. ін.) див. сонце; До [самого білого] світу - до ранку. Він без сну сидів усю ніч темну до білого світу (Вовчок, І, 1955, 157); До самого білого світу пили, гуляли, у карти грали (Мирний, І, 1949, 386); Я не спатиму, люба, до світу, Буду думать і буду писать (Вирган, В розп. літа, 1959, 15); Займатися (зайнятися) на світ див. займатися2; На світ благословило див. благословляти; На світ заблагословилося див. заблагословитися; На світ не зводилося див. зводитися; Не тільки світу, що у вікні див. вікно; Ні світ ні зоря; Чи світ чи зоря див. зоря; Перед світом; Над світом - перед світанком. Розходитись стали мужики уже перед світом - проспівали другі півні (Головко, II, 1957, 230); Вже над світом, коли східний край неба спалахнув полум'ям і свіже повітря виповнилось чудовою гармонією пташиного співу, Гнат.. поплентавсь додому (Коцюб., І, 1955, 25); Поблагословитися на світ див. поблагословитися; Світе мій!; заст. Боже-світе!; Господи-світе! - уживається для вираження подиву, радості, обурення і т. ін. - Боже мій, світе мій! Чом же ти мене не збудила? (Н.-Лев., II, 1956, 195); Очі в неї світили, як дві свічки, а язичок... Світе мій!.. Допалася вона до мови, як ужака до молока... (Вовчок, І, 1955, 374); Світ [моїх] очей!; Мій світе [білий]! - пестливе звертання до дорогої людини. - О сину! світ моїх очей! Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? (Котл., І, 1952, 232); Мати над вмираючим ридала: - Мій світе білий! Горенько моє! (Фр., XIII, 1954, 34); Світ світає - розвидняється; настає світанок. Ой без милого соловейка і світ не світає (Сл. Гр.); Ще й на світ не зоріло див. зоріти; Як (мов, наче і т. ін.) світ свінув див. свінути; Як [тільки] світ; Скоро (чим, ледь, рідко чуть) світ - дуже рано, на світанку. Вже ж пізно. А завтра ж як світ на степ іти (Головко, І, 1957, 267); На другий день, скоро світ, зібралися звірі до походу (Фр., IV, 1950, 69); Ну, хлопці! Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Кв.-Осн., II, 1956, 200).


СВІТ2, у і заст. а, ч. 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить... що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу.

Об'єктивний світ див. об'єктивний 1.

^ Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний; Геоцентрична система світу див. геоцентричний.

2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Л. Укр., І, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Ком. Укр., 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (Зар., Антеї, 1961, 20).

3. Земна куля, Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Л. Укр., V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Довж., І, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Ком. Укр., 5, 1960, 31); // Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини - приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Коцюб., II, 1955, 186); - Без тебе мені світ - не світ і люди - не люди! - крізь плач скрикнув він (Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ - великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Рильський, III, 1961, 88); // Оточення - суспільство, люди. - Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Мирний, І, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Довж., І, 1958, 70).

@ Баламутити світом див. баламутити; Білий світ див. білий; Близький (близенький, такий) світ - далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Кроп., І, 1958, 65); [Xристина:] Бідне - такий світ перло проти ночі! (Вас., III, 1960, 454); - Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? - А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Мик., II, 1957, 89); Божий світ див. божий; Вернеться світ див. вертатися; Витягати (витягти) на світ [божий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Тют., Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Мик., Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Виходець з того світу див. виходець; Виходити (вийти) в світ див. виходити; Відірваний (відрізаний, одірваний, одрізаний) від світу - який не має зв'язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Коцюб., І, 1955, 393); Відправляти (відправити) на той світ див. відправляти; Волочитися по світу див. волочитися; Грішний світ, заст.- земне життя в усіх його проявах. Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Коцюб., II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Стельмах, І, 1962, 249); Дурити світом див. дурити; Забувати (забути) про все на світі див. забувати; Завертівся світ див. завертітися; Зав'язувати (зав'язати) світ див. зав'язувати; Заганяти (загнати) на той світ див. заганяти 1; Закрутити світ кому - викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. - Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда - гульк і закрутив тій дівчині світ (Речм., Весн. грози, 1961, 230); Замакітрити світ див. замакітрити; Замкнувся світ див. замикатися; Занудити світом див. занудити; Заступати (заступити) світ кому: а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. - Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило..., людей не помічав, себе не бачив (Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Добр., Очак. розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть,- Ледве вийшла.. А лютеє лихо... В самім серці повернулось І світ заступило (Шевч., І, 1951, 282); Збувати (збути) із світу див. збувати; Зводити (звести) з світу; Позводити на той світ - доводити до смерті кого-небудь; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) зі (з) світу див. зганяти; Згладити з (зо, зі) світу (світа) див. згладжувати: Згладитися з світу (світа) див. згладжуватися; Згубити з світу див. згубити; Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (із, зо, зі) світу: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Кроп., IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. - Батька твого за землю з світу зжив Когут (Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); - Все одно,- буркнула Катря. - І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зникати (зникнути) з (із, зі, зо) світу - помирати; З'явитися на світ - народитися. З тьми «невідомого» з'явивсь я на світ - і перший віддих, і перший рух мій - в темряві матернього лона (Коцюб., II, 1955, 229); І світ не родив такого (такої) див. родити; Іти на той світ див. іти; Іти (йти, податися і т. ін.) у [широкий] світ (в світи, в світа) - залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко.- Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті сл., 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов..- ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи... (Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Вовчок, VI, 1956, 234); Іти світ за очі див. іти; Кінець світу див. кінець 1; Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Лишати (лишити) світ див. лишати; Маятися по світу (по світі) див. маятися; Мов (як, наче, ніби і т. ін.) [удруге (знов)] на світ народитися див. народжуватися; На білому (білім) світі див. білий; На всі чотири світи, рідко - на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може... оце тільки й бачу!» (Головко, II, 1957, 228); На край світу див. край 1; На краю світу див. край1; На світ [білий (божий)] не дивився б - жити не хочеться від туги, горя і т. ін. - Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Коцюб., І, 1955, 300); [Наче (неначе)] світ піднявся [вгору] див. підніматися; На чім (чому) світ [стоїть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Котл., І, 1952, 139); Не бачити ні світу, ні просвітку див. просвіток; Не бачити ще світу (світа): а) див. бачити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася... світа ще не бачила (Мирний, V, 1955,84); Не близький світ див. близький; Не близький світ топтав див. близький; Не буде на світі кого - помре хтось. - Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (П. Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Нема (немає) на світі див. нема; Нема (немає) того в (на) світі, чого [б] не... див. нема; Ні в світі - нізащо, ні в якому разі. - Як бог милує? - пита було в неї мати.- Сама живу,- одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Вовчок, І, 1955, 237); Нізащо в (на) світі див. нізащо; Ні за які скарби в світі див. скарб; Ніколи в світі див. ніколи; Ніяким світом, діал.- ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Март., Тв., 1954, 238); Новий світ - Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу - Європи, Азії, Африки; Нудити (нудьгувати) світом див. нудити, нудьгувати; Нудитися світом див. нудитися; Обглянутися по світі див. обглядатися; Перевернути [весь] світ див. перевертати; Перейти світ див. переходити; Переплутати все на світі див. переплутувати; Переступити на той світ див. переступати; Піти з торбами по світу див. піти; Піти з цього (сього) світу (світа) - померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися... Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Шевч., І, 1963, 254); Піти світ за очі (за очима); Піти в світ (у світи); Погнати у світи - вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Зар., Антеї, 1961, 75); Піти широким світом - помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті сл., 1968, 93); Побачити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Коцюб., III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітч., 3, 1962, 177); Побачити світу (світ); Набачитися світу - побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Коцюб., І, 1955, 367); - Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Кв.-Осн., II, 1956, 401); По [всіх] світах - скрізь. Наші кроки - повні, повнозвучні - по всіх світах усім народам чуть... (Тич., Зростай.., 1960, 19); Покидати (покинути) світ- помирати. Вже на ліжку кона [бабуся], Світ покидати готова (Граб., І, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Л. Укр., І, 1951, 173); Потекти світами див. потекти; Появлятися (появитися) на (в) світ див. появлятися; Приходити (прийти) у (на) світ див. приходити; Розв'язувати (розв'язати) світ див. розв'язувати; Розв'язується (розв'язався) світ див. розв'язуватися; Світ [божий] немилий див. немилий; Світ зав'язується (зав'язався і т. ін.) див. зав'язуватися; Світ закрився див. закриватися; Світ закрутився див. закрутитися 2; Світ замакітрився див. замакітрюватися; Світ замалий кому - хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся.- І коли вже ти вгомонишся?- прискіпується стара.- Голова біла, а йому світ замалий (Жур., Опов., 1956, 204); Світ за очі (за очима) див. око 1; Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) див. перекидом; Світ крутиться перед очима (в очах) див. крутитися; Світ макітриться див. макітритися; Світ на всі чотири вітри кому - хай іде хтось куди хоче. - Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] - світ на всі чотири вітри (Н.-Лев., І, 1956, 327); Світ не бачив (розм. не видав, діал. не видів) - щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. - Ми вам дамо таке, що світ не бачив - два червінці (Довж., І, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота - дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Хотк., II, 1966, 82); Світ не завалиться див. завалюватися; Світ [не] клином зійшовся див. клин; Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] див. перекидатися2; Світ пішов обертом див. обертом; Світ потьмарився див. потьмарюватися; Світу [білого (божого)] не видно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця - світу не видно. Порожньо на пероні (Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Стельмах, І, 1962, 108); Сильні світу [сього] див. сильний; Старий світ - Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу - Америки, що була відкрита пізніше; Старий (стара, старе), як [білий (божий)] світ - дуже давній, давно відомий. - Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Фр., І, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Тют., Вир, 1964, 281); Сходити (зійти) з світу див. сходити; Сього (цього) цвіту [багато] по всьому світу; Як цвіту по всьому світу - надзвичайно багато. - Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (П. Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Коцюб., І, 1955, 25); - Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Вовчок, І, 1955, 36); Той світ - потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і от-от щезне, лише заспівають треті півні (Коцюб., І, 1955, 25); - Друга зустрів - Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж,- живе, стара гвардія!.. (Речм., Весн. грози, 1961, 68); Тримати (держати) на світі див. тримати, держати; Триматися (держатися) на світі див. триматися, держатися; У (в) білий світ, як у копійку (у копієчку), жарт.- не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: - У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Тют., Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Загреб., Європа 45, 1959, 69); Хай йому легко згадається на тім світі див. згадуватися; Хоч на край світу (світа) - куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає! Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]... (Шевч., II, 1963, 100); - Тимко любий мені - і все тут! з ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Тют., Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ - земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., I, 1963, 58); - Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Довж., І, 1958, 256); Частини світу див. частина; Як (відколи) світ світом; Від світу - споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград... (Коцюб., І, 1955, 214); Цехи - то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Фр., II, 1950, 132); Яким світом?, діал. - яким чином?

4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі,- ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Л. Укр., II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Комун. маніф., 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літ. газ., 1.VIІІ 1961, 1); Античний світ; // Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Мик., І, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Ком. Укр., 10, 1962, 16).

Білий світ - контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Гончар, II, 1959, 440); Червоний світ - революційна частина суспільства, яка боролася за встановлення Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. - Під загрозою - залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас.. будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Гончар, II, 1959, 105).

5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука.., 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Ле, Право.., 1957, 6); // Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Рад. Укр., 1.II 1969, 6); . Світ звуків; Світ барв; // Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Ком. Укр., 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього - виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Стельмах, І, 1962, 400).

6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати - і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (Гончар, Тронка, 1963, 187); // Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. - Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Смолич, І, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Довж., І, 1958, 19).

7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. - Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Н.-Лев., І, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Стельмах, І, 1962, 617).

Вивозити (вивезти, виводити, вивести) в світ кого - супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! ..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»... (Л. Укр., III, 1952, 663); Виїжджати (їздити) у світ - бувати на світських балах, прийомах і т. ін.