САТИСФАКЦІЯ, ї, ж., заст. 1. Почуття приємності; задоволення. Розуміється, більше бажано, щоб свої люди уміли цінити Вас як слід, але деяка сатисфакція мусить бути і в пошані чужих (Коцюб., III, 1956, 459); Візит в французькій віллі дав повну сатисфакцію його зацікавленню (Фр., VIII, 1952, 89).

2. У феодально-дворянському побуті - утамування почуття образи, перев. у формі поєдинку, дуелі з особою, яка образила. Розлютився [Лобода] за таку ганьбу,.. шукатиме сатисфакції (Ле, Наливайко, 1957, 250).

Дати сатисфакцію - прийняти виклик на дуель.