САЛАМАХА, СОЛОМАХА, и, ж., заст. Рідка страва, пригот. із завареного на воді борошна (перев. гречаного). Вбирали [троянці] січену капусту, Шатковану і огірки... Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху - Як не було (Котл., І, 1952, 167); Саламаха й тетеря були постійною їжею козаків (Панч, Гомон. Україна, 1954, 227); Тамара попробувала гірку саламаху і виплюнула. Ні! Цієї брудної мішанини і свині не будуть їсти (Хижняк, Тамара, 1959, 132); Сотник прислав - спитати [кашовара]: чого це в тебе сьогодні соломаха така нудна? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 457).