ПІВЕНЬ, вня, ч. 1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Мирний, І, 1954, 50); В той вечір Санька приймала гостя з особливою пошаною: заставила Сергія зарізати півня і цілий вечір пекла, варила і смажила (Тют., Вир, 1964, 157); * У порівн. Вони [Раду і Маріуца] налітали одно на одного, билися грудьми, як роз'юшені півні (Коцюб., І, 1955, 374); Юрко ходив гордо по хаті, мов півень по траві (Козл., Пов. і опов., 1949, 32); // Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха. Зверху криші по ріжках шпилі, а наверху комина вертиться по вітру залізний півень (П. Куліш, Вибр., 1969, 12); // Самець деяких інших птахів ряду курячих.

До других (третіх) півнів - до пізнього часу, коли вдруге (втретє) співають півні. Яремченко заночував у Біляєва. Говорили довго, геть-геть запівніч, до других півнів (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 13); - На добраніч, - сказав учитель і пішов до дверей. - Та не засиджуйтесь до третіх півнів. Завтра на роботу (Кучер, Трудна любов, 1960, 347); До (перших) півнів - до першого співу півнів уночі; до півночі. Перший раз засиділись хлопці до півнів (Вас., Вибр., 1954, 111); Докія прокидається до перших півнів (Стельмах, II, 1962, 393); Іти (ходити, виступати і т. ін.) півнем - рухатися, набравши хороброго, бадьорого, іноді зверхнього вигляду. Зовні Микола Васильович весь помолодів, ходив півнем у «піджачку наопашки» (Рудь, Гомін.., 1959, 82); Перші (другі, треті) півні (співають, проспівали) - перший (другий, третій) нічний спів півнів, що відповідає певному часові доби. Півні заспівали по селі. - Та вже пізненько! - промовили обоє разом. - Се вже перші півні співають (Вовчок, І, 1955, 150); Поснули пізно, коли по всій Троянівці співали перші півні (Тют., Вир, 1964, 170); Розходитись стали мужики уже перед світом - проспівали другі півні (Головко, II, 1957, 230); Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Шевч., І, 1951, 3); Півень убрід переходить (переходив) - про дуже мілку, змілілу водну перепону (річку, струмок і т. ін.). Там, куди раніше можна було загнати цілий табун коней, тепер у липневу спеку півень переходив убрід (Руд., Остання шабля, 1959, 127); Пускати (пустити, ловити, зловити) півня - видавати пискливий звук, зриваючи голос під час співу або мовлення. Як переживав [Келембет] боляче, коли вони не так вели, коли фальшива нота вислизала з їхньої горлянки, коли співак «пускав півня» чи заводив упоперек (Ю. Янов., ІІ, 1954, 97); Пускати (пустити) [червоного] півня - підпалювати що-небудь, викликати пожежу з метою помсти. - Пан одніме, Чіпко: ..Не одбере він... ні! Хай тільки одбере [діда]... Я йому такого пущу півня!.. - грізно каже Чіпка (Мирний, І, 1949, 158); Після дев'ятсот п'ятого року селяни майже кожного літа після жнив пробували пускати панові червоного півня (Сміл., Сад, 1952, 172); Співати (заспівати, запіяти і т. ін.) півнем - наслідувати, удавати спів півня. [Семен:] Щось неначе лежить? ..Що воно таке? (Іван співа півнем). Справді, чи не відьма? (Кроп., І, 1958, 92); Була одна чорна курка, така несуща курка, та що! - запіяла півнем, і треба було голову втяти (Коцюб., І, 1955, 58); Червоний півень - пожежа. Сигналом для захоплення влади має бути червоний півень над панським палацом (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 53).

2. перен., розм. Про задерикувату й запальну людину. Всі для нас народи рівні - і великі і малі. Не деріть ви горла, півні, щоб десь клюнуть на землі (Тич., II, 1957, 301).

^ Морський півень - риба з великими яскравими плавниками, схожими на крила. Звучання у риб і морських тварин завжди має певне призначення. Під час нересту сильний шум здіймають морські півні, морські крокодили (Наука.., 10, 1962, 40); Заблищали [в сітці] морські півні з червоними перами (Н.-Лев., ІІ, 1956, 228).