ПУФ, а, ч. 1. М'який низький табурет. - Ну, от тепер сідайте тут, - і вона показала йому місце біля своїх ніг. Він притягнув низенький пуф і сів (Хотк., І, 1966, 59).

2. тільки мн., заст. Буфи. - Була мода на кріноліни, потім на пуфи, потім на капелюшики з пташками (Фр., II, 1950, 302).