ПРИЛАВОК, вка, ч. Частина нерухомої лави в українській хаті під стіною від дверей до кутка. Я за піч так і вхопилась, а потім і сіла на прилавок (Барв., Опов.., 1902, 83); Соломія склала на прилавку перемиті миски та полумиски (Н.-Лев., VI, 1966, 400).


ПРИЛАВОК, вка, ч. Спеціальний стіл для торгівлі в крамниці, буфеті, на базарі і т. ін. Оттак думаючи, я був уже на Бернардинській площі, де здовж вулиці тяглися ряди прилавків із овочами (Фр., II, 1950, 69).

На прилавку (прилавках) - у продажу. Із сирого м'яса, закладеного на початку лінії, в кінці виходять сосиски такими, якими бачимо їх на прилавках (Рад. Укр., 23. У 1967, 4).