ПРИЙМАК, а, ч. 1. Чоловік, прийнятий у дім дружини. - Братова прийняла приймака, а він.. не тутешній, пожив три дні, та й шукай вітру в полі... (Гончар, III, 1959, 32); Дмитрій Іванович пережив кілька тяжких місяців, відчуваючи себе безправним приймаком у багатій господі Мирослави (Сенч., На Бат. горі, 1960, 73).

Приставати (пристати, іти, піти і т. ін.) у приймаки - те саме, що Приставати (пристати, іти, піти і т. ін.) в прийми (див. прийми). Не думав я ніколи віддавати одиначку свою в чужу хату, і віддав її за тебе тільки через те, що ти погодився в приймаки до нас піти (Л. Янов., І, 1959, 390).

2. Хлопець, який живе і виховується в чужій родині; прийомний син. [Маруся:] Мати її не хотіла віддати за Василя, бо у Василя не було нічого, звісно, приймак, що ж у його є? (Мирний, V, 1955, 70); Найбільш знущався Д[убровинський] над приймаком сином і над моєю матір'ю, він часто бив їх різками (Збірник про Кроп., 1955, 11).