ПОВСТЯНИКИ, ів, мн. (одн. повстяник, а, ч.). Зимове взуття з повсті; валянки. - Скинув повстяники з ніг та так, не роздягаючися, з халатом і ліг (Мирний, IV, 1955, 355); Гнат дістав з-під лави пару повстяників, кинув їх услід за босою Марією в сіни (Панч, В дорозі, 1959, 44).