ПИТЛЬОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до питлювати; // у знач. прикм. Зате ж і Борух не знав міри своїм витребенькам, де було шиє. Давай йому і нового горшка, і свіжих яєць, і меду, і коржів з питльованого борошна (Н.-Лев., І, 1956, 141).