ПЕРЕЛЮБ, у, ч., заст. Те саме, що перелюбство. [Xуса:] А се ще що за норови? Вгамуйся і рада будь, що не тягну тебе на суд за марнотратство і перелюб, а покриваю все для честі дому! (Л. Укр., III, 1952, 165).

Перелюб чинити - порушувати подружню вірність; перебувати у позашлюбному любовному зв'язку.