ПЕРЕБЕНДЯ, і, ч., розм. 1. Вередлива, капризна, перебірлива людина; вередун.

2. Людина, що вміє весело, дотепно що-небудь розказати, проспівати і т. ін. Вперше [Леся] слухала від сліпого кобзаря пісню про Кармеля і жандарма, що гримав тоді на старого. Тепер вона вже знає, за що погрожував жандарм запроторити перебендю в холодну (М. Ол., Леся, 1960, 119).