ОХОРОННИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до охоронець. Збоку від входу - куполоподібна піч, а поруч з нею зображення жіночої фігурки - охоронниці домашнього вогнища (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 60); Радянську владу в тому селі представляє чудесна Наталка Микитівна Ковшик, сувора охоронниця радянських законів (Вишня, II, 1956, 370).

2. Жін. до охоронник. Охоронниця Олена Дяченко і слюсар по ремонту механізмів Микола Фоменко брали участь в будівництві першого селища каналобудівців (Рад. Укр., 28.IX 1958, 2).