КРУПА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що крупи. Зерно сип на камінь знову; Жде крупа тебе давно, В ступах виспіло пшоно (Щог., Поезії, 1958, 196); Насунулись хмари, посипалася крупа пополовині з.. дощем (Н.-Лев., IV, 1956, 260).

Дерти (драти) крупу див. дерти.

2. Те саме, що крупина. Є місця, де деревини - як крупа від крупи в московськім куліші (Коцюб., 1, 1955, 465).