КОНСТИТУЦІЯ, ї, ж. Основний закон держави, що визначає суспільний і державний лад, виборчу систему, принципи організації та діяльності державних органів, основні права й обов'язки громадян. Маємо тільки конституцію [1905 р.] на папері, скасовану фактично (Коцюб., III, 1956, 283); Кожна Союзна республіка має свою Конституцію, яка враховує особливості республіки і побудована у повній відповідності з Конституцією СРСР (Конст. СРСР, 1963, 7).


КОНСТИТУЦІЯ2, ї, ж. Будова організму, зумовлена певним співвідношенням у розвитку органів і тканин. Конституції я був нервової, вразливої змалку (Вишня, І, 1956, 5); Сукупність зовнішніх (морфологічних) і внутрішніх (функціональних) особливостей організму визначає поняття конституції (Хвор. дит. віку, 1955, 135).