КОНОВКАР, я, ч., рідко. Майстер, що робить відра, коновки. Назавжди зникли з гірських і підгірських доріг оті знайомі мені з юності вічні пролетарі-злидарі - коновкарі, дьогтярі, решетарі (Козл., Сонце.., 1957, 7).