ЗУХВАЛІСТЬ, лості, ж. 1. Властивість за знач. зухвалий. Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою грунт (Хижняк, Д. Галицький,1958, 71).

2. Зухвалий учинок. Коли одна з ланкових ні з того ні з сього скуйовдила йому чуприну.., Сашко не лише не образився, а навіть не помітив цієї зухвалості (Багмут, Опов., 1959,105).