ВИСТРІЛ, у, ч., рідко. Те саме, що постріл. Були тут страшнії гармати, Од вистрілу дрижали хати, А пушкарі то клались ниць (Котл., І, 1952, 188); // Звук від вибуху порохового заряду в каналі вогнепальної зброї. Я прицілився, гуркнув вистріл (Фр., II, 1950, 65).