БУЛКА, и, ж. 1. Хліб з білого пшеничного борошна. - Одному залюбки житній хліб, а другому - булку подавай (Мирний, IV, 1955, 330); Виходжу від нього та й іду через склепок із булками (Март., Тв., 1954, 190); - Вам булку подати з маслом чи коржики? (Ле, Міжгір'я, 1953, 59).

2. діал. Дерев'яна куля; рід гри з такою кулею. Учора я дививсь, як хлопці Гуляли на толоці., в дучку булку заганяли (Греб., І, 1957, 80).