БОЙОВИК, а, ч. 1. Учасник якої-небудь бойової групи, загону і т. ін. Ішли вони - гінці мільйонів і мільйонів Пробуджених, грізних, безстрашних трударів, - Московських передмість бойовики повсталі (Бажан, Роки, 1957, 212); Як тільки зажила рана, Левко Когут вирішив вивести своїх бойовиків на операцію (Цюпа, Назустріч.., 1958, 357).

2. Робітник-ударник. Іде спочити скромний син Комуністичної партії.., бойовик-виробничник, старший майстер, один а фундаторів заводу (Вітч., 2, 1956, 100).

3. розм. Кінофільм, вистава і т. ін., що користується великим успіхом у глядачів.