ІКОНА, и, ж. Живописне, мозаїчне або рельєфне зображення бога або святого, якому поклоняються віруючі; образ. Багато на покуті ікон було розмальованих (Вовчок, VI, 1956, 244); Літній чоловік стає перед чудовною іконою, молиться, б'є поклони, зітхає (Н.-Лев., III, 1956, 363); У спальні перед іконою божої матері тьмяно горіла синенька лампадка (Шиян, Баланда, 1957, 46).