О. О. ТАРАНЕНКО. СИСТЕМА КООРДИНАТ Я – ТУТ – ТЕПЕР ЯК ОСНОВА МОВНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ ТА СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МОВИ

Віссю семантико-прагматичної організації мови, її найзагальнішим принципом, що може виявлятися в різних конкретних модифікаціях, є система орієнтирів / суб’єктивних координат Я – ТУТ – ТЕПЕР, що виростає з найзагальнішого напряму людського пізнання й, відповідно, семантичного та номінативно-класифікаційного розвитку мови від більш відомого, помітного або важливого для мовного соціуму до менш відомого, помітного або важливого. Роль цієї системи слід розуміти, по-перше, в межах не тільки конкретної мовленнєвої діяльності — побудови висловлення, а й  мови як такої, по-друге, не тільки в окремих її виявах у межах мовних одиниць з власне дейктичною семантикою, які покривають собою лише незначний фрагмент в її мовній реалізації, а в мовній структурі в цілому — у тих її ярусах, які мають рівень значення, тобто в лексико-фразеологічному складі, в граматиці та словотворенні. У разі розширення місця цієї тріади до рамок мовної свідомості соціуму поняття Я розширюється від суб’єкта мовлення до суб’єкта мови — мовного соціуму, поняття ТУТ — від місця реалізації конкретно-мовленнєвого акту до життя й діяльності  соціуму в певних конкретних обставинах, поняття ТЕПЕР — від часу перебігу конкретно-мовленнєвого акту до рамок певного історичного зрізу в житті соціуму.

Компонент цієї тріади Я як суб’єкт пізнання й, відповідно, суб’єкт мови, з позиції якого формується світ мовної дійсності, — або, інакше кажучи, принцип егоцентризму в мові — виявляється в ієрархічно побудованому комплексі таких принципів семантико-прагматичної організації мови, як: 1) принцип антропоцентризму, 2) принцип соціоцентризму (разом з етноцентризмом та іншими різновидами групування за принципом «ми — вони», «свій — чужий»), 3) принцип господаря, 4) принцип соціально активної особи, який може виступати в мові у трьох трансформаціях: а) як примат особи зрілого віку над особами юного та похилого віку – принцип вікової зрілості («дорослої людини»), б) як примат особи чоловічої статі над особою жіночої статі – принцип андроцентризму, в) як примат більш авторитетного в соціальному плані над менш авторитетним – принцип соціального авторитету.







ТУТ — як узагальнений локус, звідки розгортається пізнавальна й, відповідно, мовна діяльність колективного суб’єкта в його освоєнні світу, — це коло найближчих до нього понять, розташованих у «горизонтальному» вимірі, — фізично-конкретних, просторових, побутових, професійних тощо, які в першу чергу проникають у його мовну свідомість і на основі співвіднесення з якими він пізнає й номінує поняття, «далі» (не-тут і скрізь) розташовані від нього.

ТЕПЕР — як узагальнений час, звідки розгортається пізнавальна й, відповідно, мовна діяльність колективного суб’єкта в його освоєнні світу, — це те саме, що ТУТ, тільки на «вертикальному» рівні існування суб’єкта. Осягнення часової перспективи розвивається від ближчого, тобто теперішнього, до дальшого — як у минулому, так і в майбутньому.

Магістральні мовні тенденції, вихідними пунктами яких є ці координати, співіснують з численними й різноманітними іншими, конкретнішими тенденціями, натрапляють на ті чи інші контртенденції, прориваючись, однак, крізь них. Викладена концепція — це одна з моделей розуміння побудови мовної картини світу — якось мірою спільної для мови в цілому, але якоюсь — специфічної для різних мов світу (наші спостереження й висновки стосуються насамперед індоєвропейських мов народів європейської цивілізації).

У доповіді узагальнено й розвинено результати попередніх досліджень автора: Відображення суспільного сприйняття світу в семантиці мови // Мова і культура. — К., 1986. — С. 115–136; Динаміка слов’янських іменних класифікацій у діахронії і синхронії // Слов’янське мовознавство: Доп. укр. делегації на ХІ Міжнародному з’їзді славістів. – К., 1993. – С. 74–98; «Я» (сукупність принципів антропоцентризму, соціально активної особи та андроцентризму) в організації слов’янських іменних (родових) класифікацій // Мова. Людина. Світ : До 70-річчя професора М. П. Кочергана. — К., 2006. — С. 67–71; Принцип андроцентризму в системі мовних координат і сучасний гендерний рух // Мовознавство. — 2005. — № 1. — С. 3–25.