29–30 червня 2021 року в онлайновому режимі на платформі Google meet відбулася Міжнародна наукова конференція «Національна пам’ять у філології: наукова спадщина академіка Віталія Русанівського», присвячена 90-річчю від дня народження видатного українського науковця, мовознавця-україніста й відомого славіста, професора, академіка НАН України, багатолітнього директора Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, автора численних і багатогранних праць з проблем українського й слов’янського  мовознавства, міжслов’янських мовних взаємин, історії української літературної мови, методології лінгвістичних учень, соціолінгвістики, лінгвокультурології та стилістики, укладача й відповідального редактора різних типів словників.

Захід організував Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України. Участь у роботі конференції взяли близько 50 науковців з України, Польщі та Німеччини, серед яких: акад. С.Я. Єрмоленко, акад. О.С. Онищенко, акад. В.А. Широков, член-кор. Б.М. Ажнюк, член-кор. О.О. Тараненко, Л.В. Ажнюк, Л.О. Андрієнко, Н.Ф. Баландіна, О.С. Баранівська (Польща), О.О. Белей (Польща), І.І. Брага, І.С. Гнатюк, І.О. Голотова, І.О. Голубовська, К.Г. Городенська, Л.І. Даниленко, Г.М. Дидик-Меуш, О.А. Дільна, К.В. Дюкар, С.С. Єрмоленко, Г.В. Зимовець, Т.Ю. Ковалевська, В.І. Кононенко, Т.А. Космеда (Польща), О.М. Лазаренко (Німеччина),  О.І. Литвинюк,  О.В. Малаш, Г.П.  Мацюк,  Н.О. Мех, О.І. Михальчук, М.В. Музика, О.І. Ніка, М.В. Омельянчук, Т.М. Полякова, В.П. Пономаренко, Т.В.  Радзієвська, Л.О. Симоненко, О.І. Скопненко, Г.М. Сюта,  О.М. Тепла, В.М. Титаренко, Л.О. Ткач, А. Федорінчик, Т.В. Цимбалюк-Скопненко, О.С.  Черемська, Л.Л. Шевченко,  Г.М. Яворська, І. А. Ярошевич.  

Конференцію відкрив директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор Богдан Ажнюк. Звертаючись до учасників конференції,  він наголосив на науковій і культурній цінності багатогранної філологічної спадщини Віталія Русанівського, охарактеризував і підкреслив значення праць видатного науковця для сучасного мовознавства, акцентував увагу на тому внеску, який академік зробив для розвитку славістики та новітніх перспективних напрямів сучасної лінгвістики.

На першому пленарному засіданні прозвучало 6 доповідей:

29–30 червня працювали чотири секції: «ВІТАЛІЙ РУСАНІВСЬКИЙ  ТА УКРАЇНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО» (10 доповідей), «ТЕОРІЯ Й ПРАКТИКА МОВНОГО ПЛАНУВАННЯ: СОЦІОЛІНГВІСТИКА, СЛОВНИКАРСТВО, ПРАВОПИС» (10 доповідей), «МОВОЗНАВЧА СЛАВІСТИКА: ІСТОРІЯ Й СУЧАСНІСТЬ» (9 доповідей), ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ЛІНГВОСТИЛІСТИКИ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЇ (9 доповідей).

На першій секції мовлено про науковий доробок Віталія Русанівського, розвиток його теоретичних напрацювань у дослідженнях послідовників, переосмислено концепцію його історії літературної мови в контексті новітніх надбань і методик. На другій секції обговорено актуальні питання соціолінгвістики, словникарства, перекладознавства. На третій секцій йшлося про традиції й перспективи славістики, осмислено нові підходи в граматиці, семантиці та етимології, окреслено актуальні напрями лінгвістичних учень. Четверта секція стала платформою для обговорення теоретичних і прикладних аспектів лінгвостилістики та лінгвокультурології.  

Доповіді, виголошені на секціях,  засвідчують важливість міжпоколіннєвого зв’язку в розвитку філологічної думки, мають теоретичну й прикладну цінність та є предметом зацікавлення й для мовознавців,  і для фахівців суміжних дисциплін.

На підсумкову пленарному засіданні оприлюднено  доповіді:

Виголошені на конференції доповіді викликали жваве обговорення, під час якого учасники обмінялися своїми думками та міркуваннями щодо нагальних проблем сучасної лінгвістики. На підсумковому пленарному засіданні підведено підсумки конференції та окреслено перспективи наступних досліджень і співпраці в лінгвістичній галузі.

За матеріалами конференції буде виданий збірник наукових праць.