5 грудня 2017 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася наукова конференція молодих учених «Лінгвістика XXI ст.: традиції і перспективи розвитку». З вступним словом до учасників конференції звернувся заступник директора з наукової роботи канд. філол. наук О. І. Скопненко, який побажав цікавих доповідей та дискусій.

Виступи молодих учених були присвячені актуальним питанням сучасної лінгвістики. Так, А. Гончаренко на матеріалі тексту Києво-Печерського патерика розглянула одну з найчисельніших тематичних груп давньоруської книжно-писемної мови — групу слів на позначення Бога, а також встановила, що в більшості випадків теонімічне значення для таких лексем є вторинним, набутим під впливом давньогрецької мови.

У доповіді «Тематична класифікація екологічної термінології польської мови» Н. Касянчук виявила предметно-поняттєву організацію польської екологічної термінології та запропонувала її класифікацію за тематичними групами.


А. Костовська у своєму виступі, присвяченому мові ворожнечі як прояву нетолерантності, проаналізувала поняття толерантності та нетолерантності, розмежувала толерантність та терпимість, нетолерантність та вербальну агресію, описала комунікативні стратегії мови порозуміння та мови ворожнечі, навела приклади мови ворожнечі в сучасних інтернет-ЗМІ (за ознакою статі, сексуальної орієнтації, етнічної належності).

У доповіді І. Олександрук йшлося про комп’ютерні засоби опрацювання текстів природної мови, зокрема про автоматизовані лексикографічні бази у вигляді електронних словників, що становлять невід’ємну частину систем машинного перекладу, інформаційного пошуку, редагування та правки текстів, а також обробки великих текстових масивів та їх зберігання.

У виступі О. Євланової «Політична афористика як феномен політичного дискурсу: Вацлав Гавел, Вацлав Клаус» зосереджено увагу на специфічних особливостях афористики в чеському політичному мовленні.

Д. Закусило своє повідомлення присвятила аналізу напрямків дослідження емотивних каузативних дієслів у слов’янському мовознавстві, констатувала, що найбільше питання каузації емоційних станів розглядається у російському мовознавстві.

С. Терещенко розглянув уживання фразеологізмів книжного походження у творчій спадщині білоруського письменника В. Короткевича. Доповідач порушив питання кодифікації деяких ідіом, не закріплених у фраземній нормі сучасної білоруської літературної мови.

М. Вакулич на матеріалі руськомовних документів XIV — поч. XVІІ ст. окреслила особливості деривації та функціонування патронімів, утворених від імен балтійського походження. Доповідачка виявила різну активність патронімних формантів, що засвідчує обмежену «валентність» досліджуваних імен щодо суфіксації; констатовно явище депатронімізації.

Доповідь О. Чезганова була присвячена формам комічного в сучасному інтернет-сленгу. Він констатував, що дослідження мовних засобів вираження комічного в інтернеті є невід'ємним елементом роботи над проблемами мережевої комунікації.

Учасники конференції мали змогу поставили запитання й обговорити найбільш дискусійні моменти. Зібрання засвідчило великий дослідницький потенціал молодих українських мовознавців.