Василь Вікторович Лучик
ЛУЧИК Василь Вікторович (20. 10. 1954, с. Михайлівка Кельменецького р-ну Чернівецької обл. — 11. 08. 2019, м. Чугуїв, Харківської обл. Закінчив філологічний факультет Чернівецького державного університету (1980). Викладав у Полтавському державному педінституті ім. В. Г. Короленка. З 1984 р. працював у Кіровоградському державному педуніверситеті ім. В. Винниченка, з 1995 р. завідував кафедрою української мови. Доктор філологічних наук (1995), професор (2001). З 2004 р. викладав в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», з 2007 р. – завідував кафедрою загального та слов’янського мовознавства. Водночас із 2008 р. працював старшим науковим співробітником Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні. Автор близько 200 наукових і науково-дидактичних праць із проблем українського та слов’янського глотогенезу, ономастики, етимології, словотвору. Відмінник народної освіти.
ПРАЦІ
Монографії
- «Автохтонні гідроніми Середнього Дніпро-Бузького межиріччя» (1996).
- «Іншомовні гідроніми Середнього Дніпро-Бузького межиріччя» (1999).
Словники
- «Словник народних географічних термінів Кіровоградщини» (1999; співавтор).
- «Słowiańska onomastyka: Encyklopedia» (T. 1–2, 2002–2003; співавтор).
- «Словник мікрогідронімів України» (2004; співавтор).
- «Етимологічний словник топонімів України» (2014).
Підручник
- «Вступ до слов’янської філології» (2008; 2-ге вид. 2013).
Статті
- Похідні з праслов’янською основою *sъ- в українській мові // Мовознавство. – 2000. – № 6. – С. 29–36.
- Топонімія як один з аргументів середньонаддніпрянської теорії прабатьківщини слов’ян // Cywilizacja – przestrzeń – tekst: Słowiańska topografia kulturowa w języku i literaturze. – Katowice: Wyd-wo UŚ, 2005. – S. 173–183.
- Позамовні чинники й категорії ойконімної номінації // Студії з ономастики та етимології. 2007. – К., 2007. – С. 193–201
- Походження праслов’янської назви *tyky, -ъve // Мовознавство. – 2007. – № 2. – С. 3–9.
- Середньонаддніпрянська прабатьківщина слов’ян з лінгвістичного погляду // Мовознавство. – 2008. – № 2–3. – С. 62–76.
- До питання про етно- і глотогенез українців: Лінгвістичний погляд // Спадщина Омеляна Пріцака і сучасні науки: Міжнар. наук. конф. (Київ, 28–30 травня 2008 р.). – К.: Аратт, 2009. – С. 152–159.
- Етюди з «Короткого етимологічного словника топонімів України». 1 // Мовознавство. – 2009. – № 3–4. – С. 16–24.
- Принципи й критерії номінації та відновлення історичних назв у топонімії України // Українська мова. – 2009. – № 4. – С. 28–33.
- Етюди з «Короткого етимологічного словника топонімів України». 2 // Мовознавство. – 2010. – № 2–3. – С. 124–135.
- Етюди з «Короткого етимологічного словника топонімів України». 3 // Мовознавство. – 2011. – № 5. – С. 15–29.
- «Етимологічний словник суфіксів української мови» – новий етап у слов’янській компаративістиці // Мовознавство. – 2013. – № 2-3. – С. 39–50.
- Народна і наукова етимологія топонімів України // Магістеріум. Мовознавчі студії. – 2013. – Вип. 50. – С. 50–59.
- Етюди з «Короткого етимологічного словника топонімів України». 9 // Магістеріум. Мовознавчі студії. – 2014. – Вип. 57. – С. 52–75.
- Історичний словотвір топонімів України: київськоруський (давньоукраїнський) період // Мовознавство. – 2015. – № 3. – С. 45–55.
- З досвіду укладання «Етимологічного словника топонімів України» // Записки з ономастики = Opera in onomastica: Зб. наук. пр. – Одеса, 2015. – Вип. 18. – С. 465–473.
