(17. I. 1932, м. Тирасполь (тепер – Молдова) – 22. III 2019, м. Київ) – визначна українська мовознавиця, фахівець з історії російської та української мов. У 1954 р. закінчила Харківський державний університет ім. О. М. Горького (нині Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). В Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні працювала з 1958 р. (референтом, згодом молодшим, старшим, а з 1990 р. провідним науковим співробітником). Кандидатську дисертацію захистила в 1961 р., докторську – в 1989 р. У 1992 р. здобула наукове звання професора. Досліджувала історію української та російської мов, зокрема лінгвістично-текстологічні аспекти давньоруського літописання й «Слова о полку Ігоревім». Авторка першої наукової біографії О. О. Потебні. Запровадила в науковий обіг за архівними джерелами цілу низку раніше не опублікованих праць ученого. Організатор Потебнянських читань (з 1977), відповідальний редактор збірників матеріалів цих конференцій. Була членом комісії з історії славістики при Міжнародному комітеті славістів. Лауреат премії ім. О. О. Потебні (1999) та ім. М. І. Костомарова (2004).

 

ПРАЦІ

Монографії

 

Словники

 

Статті