Олександр Савич Мельничук
Олександр Савич Мельничук (12. VII 1921, с. Писарівка, тепер Кодимського р-ну Одеської обл. – 19. ІІІ 1997, Київ) – видатний український мовознавець. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Шевченка (1947 р.), де навчався в академіка М. Я. Калиновича. Після закінчення 1950 р. аспірантури Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні (науковий керівник – академік Л. А. Булаховський) працював у відділі загального і слов’янського мовознавства. Завідувач цього відділу (з 1961). Доктор філологічних наук (1965), професор (1966). Академік НАН України (1985; член-кореспондент з 1967 р.). Член-кореспондент АН СРСР (1981). Був академіком-секретарем Відділення літератури, мови та мистецтвознавства АН УРСР (1971–1978), головою Комітету наукової термінології при Президії НАН України (1987–1992), відповідальним редактором журналу «Мовознавство» (1987–1993). Фахівець із славістики, загального та порівняльно-історичного мовознавства. Мову визначав як системно-структурне суспільне явище з матеріальною основою та ідеальними функціями, найважливішою серед яких є знакова функція, що дає людям змогу мислити й обмінюватися думками. Вичерпно дослідив історичний синтаксис слов’янських мов. Глибоко проникнувши в етимологію лексики різних мовних родин, висунув аргументи на користь генетичної спорідненості всіх мов світу. Створив київську етимологічну школу. Як учений відзначався надзвичайною ерудицією, працелюбністю, організованістю та цілеспрямованістю. Автор понад 200 наукових праць.
ПРАЦІ:
Монографії
- «Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов» (1966; співавтор, відп. редактор).
- «Розвиток структури слов’янського речення» (1966).
- «Язык и мышление» (1967; співавтор).
- «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (1972; співавтор, відп. редактор).
- «Современное зарубежное языкознание: Вопросы теории и методологии» (1983; співавтор, відп. редактор).
- «Историческая типология славянских языков» (1986; співавтор, відп. редактор).
- «Методологические проблемы языкознания» (1988; співавтор і відп. редактор).
- «Методологические основы новых направлений в мировом языкознании» (1992; співавтор, відп. редактор).
- «Історична типологія слов’янських мов» (ч. 2; 2008; співавтор).
Словники
- «Словник іншомовних слів» (1974; 2-ге вид. 1985; відп. редактор).
- «Етимологічний словник української мови» (у 7 т.; 1982–2012; гол. редактор).
Статті
- Следы взрывного ларингального в индоевропейских языках // Вопросы языкознания. – 1960. – № 3. – С. 3–16.
- Понятие системы и структуры языка в свете диалектического материализма // Вопросы языкознания. – 1970. – № 1. – С. 19–32.
- О генезисе индоевропейского вокализма // Вопросы языкознания. – 1979. – № 5. – С. 3–16; № 6. – С. 3–16.
- Розвиток мови як реальної системи // Мовознавство. – 1981. – № 2. – С. 22–34.
- О всеобщем родстве языков мира // Вопросы языкознания. – 1991. – № 2. – С. 27–42; № 3. – С. 46–65.
- Глибинні етимологічні зв’язки в лексиці слов’янських мов // Слов’янське мовознавство. XI Міжнародний з’їзд славістів. – К., 1993. – С. 74–98.
- Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавства // Мовознавство. – 1997. – № 2/3. – С. 3–19.
Література:
- Олександр Савич Мельничук [Некролог] // Мовознавство. – 1997. – № 2/3. – С. 79–80.
- Ткаченко О. Б. Олександр Савич Мельничук як людина і вчений (1921–1997) // Мовознавство. – 2001. – № 6. – С. 4–7.
- «Олександр Савич Мельничук: Біобібліографія до 80-річчя» (2001).
- «Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство» (2012).
