Михайло Якович Калинович (13. Х 1888, с. Жахнівка, тепер Тиврівського р-ну Вінницької обл. – 16. І 1949, Київ) – відомий український мовознавець, фахівець із загального мовознавства, лексикології та лексикографії. Академік АН УРСР (1939). Закінчив 1912 р. Київський університет, стажувався за кордоном. Приват-доцент кафедри порівняльного мовознавства й санскриту Київського університету (1916–1919). Завідувач кафедри загального мовознавства Київського інституту народної освіти (1921–1933). Читав курси вступу до мовознавства, порівняльної граматики індоєвропейських мов, санскриту, готської мови, історії стародавньої індійської літератури. Водночас із середини 1920-х рр. співпрацював у системі ВУАН: член-співробітник філологічної секції соціально-економічного відділу Інституту української наукової мови, нештатний постійний співробітник Комісії для складання словника української живої мови, Правописно-термінологічної комісії, дійсний член Діалектологічної комісії. З 1930 р. – завідувач відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ВУАН (АН УРСР). Був директором Інституту (у 1939–1944 рр.) і головою Відділення суспільних наук АН УРСР (у 1939–1943 рр.). Автор праць із загального мовознавства та лексикографії. Укладач і редактор словників різних типів. Окремі розвідки присвятив проблемам індології, літературознавства й художнього перекладу. Його праці з історії та теорії лексикографії сприяли її формуванню як окремої лінгвістичної галузі. Обґрунтував тезу про можливість і доцільність визначення слова як окремої мовної одиниці на основі низки його ознак. Чимало його спостережень і узагальнень увійшли до числа здобутків української лінгвістики.

 

Праці

 

Література

Жлуктенко Ю. О., Мельничук О. С., Сунцова І. П. Академік М. Я. Калинович – учений, педагог, людина // Мовознавство. – 1988. – № 5. – С. 3–8;

Жлуктенко Ю. О. «Михайло Якович Калинович» (1991).

Калинович Л. Р. Михайло Якович Калинович: спроба наближення // Мовознавство. – 2010. – № 4–5. – С. 94–97.