Агатангел Кримський
Агатангел Юхимович КРИМСЬКИЙ (3.01.1871, м. Володимир-Волинський, тепер Волинської обл. – 25.01.1942, м. Кустанай, тепер Республіка Казахстан) – видатний український мовознавець, сходознавець, славіст, літературознавець, фольклорист. Закінчив Колегію Павла Ґалаґана в Києві (1889), Лазаревський інститут східних мов у Москві (1892), Після закінчення Московського університету (1896) був у науковому відрядженні в Лівані та Сирії, де вивчав мови, культуру й історію країн Близького Сходу. З 1898 р. викладав у Лазаревському інституті східних мов (з 1900 р. – професор, з 1901 р. очолював кафедру арабської словесності) та Московському університеті (на кафедрі російської мови). У 1900–1918 рр. був секретарем східного відділу Московського археографічного товариства та редактором його збірника «Древности восточные». У 1918 р. повернувся в Україну. Співорганізатор Академії наук України, її неодмінний секретар (1918–1928). Керував її Історично-філологічним відділом (до 1929). Директор Інституту української наукової мови (1921–1929). Протягом 1920-х років очолював різні комісії ВУАН: Комісію словника української живої мови, Комісію історії української мови, Діалектологічну комісію, Орфографічну комісію. Одночасно (з 1918) був професором Київського університету. У 1931–1941 рр. – співробітник Інституту мовознавства ВУАН (АН УРСР). Академік АН України (з 1918 р.), заслужений діяч науки УРСР (з 1940 р.), нагороджений орденом Трудового червоного прапора (1941). Один із провідних лінгвістів і засновників сходознавства в Україні. Автор фундаментальних досліджень з арабістики, семітології, тюркології, іраністики, славістики. Написав понад 1000 наукових праць (монографій, підручників, статей) з історії літератур, мов, фольклору, етнографії, мистецтва, релігії народів Близького та Середнього Сходу, Кавказу, Західної Європи. Активно досліджував українську мову: її походження, історію, діалекти, правопис, розвиток і нормалізацію літературної мови. Автор підручників, редактор перекладних словників та багатьох наукових збірників. 1941 р. безпідставно репресований, помер у Кустанайській в’язниці. Реабілітований 1957 р.
ПРАЦІ
Монографії
- «Лекции по истории семитских языков» (вып. 1–2; 1902–1903).
- «Семитские языки и народы» (вып. 1–3; 1903–1912).
- «Филология и погодинская гипотеза» (1904).
- «Деякі непевні критерії для діалектологічної класифікації староруських рукописів» (1906).
- «Древнекиевский говор» (1906).
- «Украинская грамматика для учеников высших классов гимназий и семинарий Приднепровья» (т. 1–2; 1907–1908).
- «Программа для собирания особенностей малорусских говоров» (1910; співавтор).
- «Южно-семитские языки и подробная история языка арабского» (1912).
- «Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам’ятників письменської старо-українщини ХІ–ХVІІІ вв. (2-ге вид. 1924; співукладач).
- «Звиногородщина, Шевченкова батьківщина, з погляду етнографічного та діалектичного». Ч. 1. Вип. 1. Побутово-фольклорні тексти (1930).
- «Твори» (у 5 т.; 1972–1974).
- «Вибрані сходознавчі праці» (у 5 т.; 2007–2010).
Словники
- «Російсько-український словник» (у 3 т.; 1924–1933; головний редактор).
- «Російсько-український словник правничої мови» (1926; головний редактор).
Література:
- Життєпис академіка Агатангела Євтимовича Кримського // Збірник Iсторично-фiлологiчного відділу УАН. – Кн. 1. – 1919. – С. XXXIV–LXX.
- «А. Ю. Кримський. Бiблiографiчний покажчик: 1889–1971» (1972).
- «А. Ю. Кримський – україніст і орієнталіст» (1974).
- Гурницкий К. И. Агафангел Ефимович Крымский (1980).
- Веркалець М. М. А. Ю. Кримський у колі своїх сучасників (1990).
- Черніков І. В. Видатний український тюрколог // Вісник Академії наук Української РСР. – 1991. – № 1. – С. 82–86.
- Рибалкін В. С. А. Ю. Кримський як арабіст-діалектолог // Мовознавство. – 1991. – № 2. – С. 68–74.
- Матвєєва Л. В., Циганкова Е. Г. А. Ю. Кримський – неодмінний секретар Всеукраїнської академії наук. Вибране листування (1997).
- Німчук В. Голгофа А. Кримського (до 60-річчя від дня трагічної смерті) // Українська мова. – 2002. – № 4. – С. 23–36.
- «Епістолярна спадщина Агатангела Кримського (1890–1941)» (у 2 т.; 2005).
- «Агатангел Кримський. Нариси життя і творчості» (2006).
