СПІВБЕСІДНИЦЯ, і, ж. Жін. до співбесідник. Співбесідниця студента була запеклим прихильником найтісніших зв'язків літературного сюжету з життям (Смолич, Розм. з чит., 1953, 170); Ставши біля мармурової колони, Яніна якийсь час непомітно спостерігала співбесідниць (Жур., Вечір.., 1958, 247).