16 жовтня 2026 р. святкує ювілей Людмила Іванівна Даниленко — відома українська лінгвістка, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу слов’янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.

Усе професійне життя Людмили Іванівни тісно пов’язане з двома провідними науково-освітніми осередками — Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, де вона працює з 1981 р., та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, який вона закінчила з відзнакою за спеціальністю «чеська мова та література, українська мова та література», і в якому викладає з 1996 р.

Л. І. Даниленко плідно й послідовно розвиває свої зацікавлення в галузі славістики, зокрема лінгвістичної богемістики. 1997 р. вона захистила кандидатську дисертацію (науковий керівник — академік В. М. Русанівський), а 2019 р. — докторську дисертацію, присвячену чеській пареміології (науковий консультант — академік Г. П. Півторак). Дослідниця стажувалася в провідних чеських академічних і університетських установах, читала лекції в Університеті Палацького в Оломоуці, брала діяльну участь у багатьох міжнародних славістичних конференціях і з’їздах.

Основне поле наукової діяльності Л. І. Даниленко охоплює порівняльне мовознавство, слов’янську етнолінгвістику, лексикологію, фразеологію та пареміологію, лексикографію, фразеографію, пареміографію, історію української славістики. У центрі її досліджень — взаємозв’язки мови, культури й мислення, національно-культурна семантика мовних одиниць, походження та функціонування фразеологізмів і прислів’їв, відображення історичного досвіду й духовної культури народу в слові. Окрасою вітчизняної богемістики стали її монографії «Національно-культурна семантика чеської фразеології» та «Чеська пареміологія в генетичному, лінгвокогнітивному і дискурсивному висвітленні», у якій системно досліджено формування чеського паремійного фонду, його культурно-історичне підґрунтя та функціонування в сучасному мовленні.

Значну увагу вчена приділяє українсько-чеським мовним і культурним паралелям, етимології слов’янської фраземіки, взаємодії мовних традицій, культурній пам’яті слова. Наукові результати дослідниці висвітлено в монографіях, численних статтях і словниках. Її підручники та навчальні посібники забезпечують якісний вишкіл майбутніх фахівців-богемістів. Найновіша її праця — навчальний посібник «Чеська фразеологія і пареміологія для українців. Джерела. Семантика. Функціонування» (2026), що узагальнює теоретичні й практичні аспекти вивчення чеських фразем і паремій та сприяє поглибленню міжмовного й міжкультурного діалогу.

Колектив Інституту щиро вітає Людмилу Іванівну з ювілеєм і бажає міцного здоров’я, невичерпної енергії, душевної рівноваги, натхнення, нових наукових задумів і плідних звершень! Віримо, що її наукова діяльність і далі збагачуватиме наше мовознавство, зміцнюватиме міжнародні славістичні зв’язки та відкриватиме нові обрії для дослідження мови й культури слов’янських народів. Многая літа!