Тлумачний словник української мови
РЕНОМЕ, невідм., с. Громадська думка, що закріпилася за ким-небудь; репутація. Реноме нігіліста незабаром закріпилося за Петрусем непохитно (Крим., Вибр., 1965, 338); Бланка зажалів, що встряє у таку небезпечно для його художницького реноме розмову (Ле, Вибр., 1939, 298).